Похід на Кукул – маленьке випробування для великих

Вид на Говерлу з Кукула

Для великих не розміром, а духом людей. Бо ж не кожен відірве попу від дивана і піде в горби, коли можна робити щось простіше. Не йдіть в зимовий похід, якщо ви не готові:

  • Прикидатись всюдиходом і розгрібати сніжок (там де ще є).
  • Бути мокрим весь час.
  • Боротись із могутнім вітром (якщо є).
  • Засмагати взимку.
  • Мужньо приймати удари гиляк (навіть по щічкам).
  • Пхатись до гори, коли тягне до земельки.
  • Спускатись з гори, але не давати наплічнику покласти тебе на лопатки.
  • Слухати вночі шум мегаактивних мишок.
  • Ловити долю кисню, яка п’янить гірше міцного алкоголю.
  • Бачити стільки зірок, скільки тільки може вмістити небо. Стільки, що аж очі болять.

Зимові походи, як медитація. Коли втомлюється тіло, мозок очищається від зайвих думок. Хочете відпочити морально? Впряжіться фізично.

Вид з Кукула

Кукул для тих, хто ходить в гори, – попсова гора (як і Кострича). Майже така ж відома і стоптана, як Хмельницький базар. Але це ж не причина її не любити, особливо, якщо вона доступна (доїхати легше, ніж до Осмолоди), дешевша (їздять прямі потяги), гостинна навіть взимку (є колиби з пічками).

Кукул – це не просто горбик

На хребті є стовпці старого Чехо-Словацького кордону. Тут до цього часу можна знайти гільзи від пуль. Хрест на вершині – братська могила для солдат з часів І Світової війни.

З полонини відкривається вид на весь Чорногірський хребет, де особливо величними виглядають Говерла та Петрос. Також легко впізнати Хом’яка.

Як доїхати

Один з варіантів маршрутів – починати з Ворохти і Ворохтою закінчувати. Не підійде тим, хто не ходить однією і тією ж дорогою. Але для зимового походу це цілком непоганий варіант – повертатись прийдеться “стежкою”, яку ви вже й так стоптали. Хоча тут і загалом стежки добре протоптані.

Доїхати до Ворохти просто, як зі Львова, так і з Хмельницького. Їздять прямі потяги. Немає прямого? Їдьте до Івано-Франківська, а там можна або електричкою, або маршруткою/бусом. Трохи затратно по часу, але …

Як шукати колибу

Один із варіантів – полонина під Кукулом. Там є колиба, тепла, з пічкою, стіни обшиті (щілин майже немає). Недалеко від хати є джерело.

Колиба під Кукулом

Інші колиби можна підгледіти на колибовій карті.

Ймовірність, що вас не пустять заночувати в хаті, якщо там буде зайнято, є. Звичайно, дуже маленька, але є. Проте завжди можна сховатись в якесь укриття типу стайні або ж викарапкатись на дах. Проте, варто добре подумати про одяг і спорядження, яке братимете із собою.

Рекомендовано:

  • Вагон шкарпеток.
  • Взуття, що не промокає або хоча б намагається.
  • Нічний комплект одягу. Бажано – термобілизна. Бажано із вмістом шерсті.
  • Середній шар одягу, який добре гріє. Фліс противний, але незамінний.
  • Верхній одяг, який не продувається і швидко сохне.
  • Шапку, рукавички, балаклаву.
  • Бахіли.
  • Трекінгові палки.
  • Кажуть, деякі люди навіть ходять зі снігоступами 🙂

Звичайно, в будь-який зимовий похід варто брати пальник, ліхтарик, а також добре подумати про аптечку (етиловий спирт, знеболююче, жаропонижаючі препарати і т.д.). Іноді навіть дрібниці можуть врятувати життя.

Готуйтеся троха та й ходіть навіть у зимові гори. Бо як не є, але гори – то любов 💕

Коментар

  1. Наталя

    На жаль, я не подорожую. Чому? То тема окрема. Але навіть мені приємно читати авторку, котра пише з такою любов’ю. Катю, від ваших текстів віє щастям, натхненням і спокоєм. Їх не тільки цікаво читати, а й добре використовувати в якості порад. Бажаю вам ще багато-багато нових подорожей і неймовірних вражень! Щоб ви відкривали нові горизонти і кожного читача свого блогу заряджали позитивом!

    1. Автор
      запису

Comments are closed.